- белькотун
- -а́, ч., розм.Той, хто багато говорить, белькотить.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
белькотун
Смотреть что такое "белькотун" в других словарях:
белькотун — іменник чоловічого роду, істота розм … Орфографічний словник української мови
белькотуха — и. Жін. до белькотун … Український тлумачний словник
базіка — зневажл. (той, хто схильний до довгих, беззмістовних розмов), базікало, брязкало, патякало, талатай(ко), талалай(ко), торохкало, торохтій, просторіка, шарманка, балакун, балагур, белькотун, баляндрасник, пустомеля, пустомолот, пустобрех, дурноляп … Словник синонімів української мови
